Quest

Основні етапи створення та впровадження квестів

 

Надруковано: Сокол І.М. Рекомендації щодо створення та проведення освітніх квестів[Електронний ресурс] / І.М.Сокол //Неперервна освіта нового сторіччя: досягнення та перспективи : матеріали ІІ міжнар.наук-прак..конференції (м.Запоріжжя, 18-25.04.2016). – Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/0B4K0hkaeW3PvekhMSER1RDA1eVk/view?usp=sharing

 

1. Організаційно-підготовчий етап

• Визначення навчальних потреб учнів.

• Визначення теми, мети та типу квесту.

 

Рекомендації:

• ви можете обрати тему, під час вивчення якої в учнів виникають труднощі, таким чином в ігровій формі, ви зможете мотивувати учнів до її вивчення; використовуючи квест, можна організувати повторення вивченого матеріалуз навчальної теми або за рік;

• обираючи тип квесту звертайте увагу на вік учнів: початкова школа– краще живий квест; середня школа–квест-змагання; старша школа–квестпо типу «метод проектів».

 

• Формулювання сюжету і завдань.

 

Рекомендації:

• сюжет повинен бути ігровий, інтригуючий, цікавий, незвичайний, зрозумілий учням, певної вікової категорії, бути домінуючою темою усіх завдань;

• завдання повинні бути на ускладнений пошук, який здійснюється більше ніж у два кроки. Завдання даються в незвичайній формі–загадка, ребус, пазл, хмара слів, QR-код, зашифроване послання, колаж, вживання в роль та інше;

• після складання завдань попросіть колегу пройти їх, тоді буде видно всі проблеми;

• для представлення результатів виконання завдання використовуйте сучасні Інтернет-сервіси, створювати презентації та буклети учням вже не цікаво.

 

Рекомендації (від Руденко Ю.):

• вибирайте ту тему, яка і Вам самим цікава, і до кінця невідома – розширите свій кругозір;

• прислухайтеся до своїх учнів: коли чуєш від них: "а Ви знаєте, що ...", "а я, от, чув ...", "а чому ...", так можна дізнатися, що саме викликає у них інтерес;

• читайте додаткову цікаву літературу по предмету заради власного інтересу, а не спеціально до теми уроку, в будь-якій науці знайдуться загадки і таємниці.

 

• Опис головних ролей учасників (для веб-квесту за типом «методом проектів»).

 

Рекомендації: учням повинен бути представлений список ролей (від двох і більше), від імені яких вони можуть виконати завдання, для кожної ролі необхідно прописати чіткий план роботиі конкретні завдання.

 

• Складання плану роботи.

 

Рекомендації: враховуйте зайнятість дітейі підрахуйте, скільки часу вониможуть виділити на виконання завдань.

 

• Визначення термінів реалізації квесту.

 

Рекомендації:

• не робіть занадто довготривалий квест (9 і більше завдань,більше двохмісяців) у дітей може пропасти інтерес. Оптимально: 6 завдань,1місяць;

• якщо ви проводите квест у позаурочний час, то на виконаннязавдань необхідно відвести 2-3 дні, адже у дітей є інші уроки, гуртки, і т.д.у них має бути достатньо часу для виконання завдання.

 

• Розробка і створення додаткових необхідних документів (пам’ятки, рекомендації, інструкції, шаблони та ін.).

 

Рекомендації: вся супутня документація або керівництво до дії має бути доступне учасникам до початку квесту.

 

• Розробка вхідної та вихідної анкет(визначення потреб учнів, визначення знань зобраної теми, визначення отриманих знань, саморефлексія та ін.).

 

Рекомендації:

• анкету краще створити за допомогою Google Форм (зручна форма представлення питань, наявність файлу-відповідей);

• питання в анкеті повинні бути закритого типу, бо їх легше формулювати, краще розуміються учнями;

• у вхідній анкеті важливо дізнатися про потреби учнів, їх готовність до колективної діяльності, рівень ІТ-компетентності учасників. У вихідній анкеті необхідно проводить моніторинг досягнень учнів.

 

• Розробка критеріїв оцінювання діяльності учнів.

 

Рекомендації:

• при розробці критеріїв чітко відокремлювати та оцінювати конкретні відповіді на питання та творчі роботи учнів;

• продумайте бонусні та штрафні санкції та обговоріть їх до початку квесту.

 

• Підготовка списку інформаційних джерел.

 

Рекомендації:

• якщо ви проводите квест для дітей молодшого віку, то підготуйте заздалегідь Інтернет-сайти з якими діти будуть працювати, таким чином ви зможете убезпечити їх роботу

• якщови заздалегідь не підготували список посилань на сайти, то можете зробити скарбничку Інтернет-ресурсів і збирати посилання, які знайдуть діти, таким чином в кінці квесту у вас буде база сайтів;

• в завданнях намагайтеся вказувати, щоб у відповіді на питання діти надсилали посилання на джерело інформації, таким чином ви зможете проаналізувати: чи достовірне воно, чи перевірила дитина всі умови завдання, які сайти він використовував для пошуку відповіді і т.д.

 

• Підготовка та заповнення платформи для реалізації квесту.

 

Рекомендації:

• заздалегідь продумайте структуру платформи, розмістіть всі необхідні документи і чітко опишіть всі етапи роботи;

• обирайте платформу, щоб можна було додавати фотографії та зображення, відео; здійснювати спільну роботу над документами; відображати таблицю результатів, календар веб-квесту; зручно додавати файли та коментарі; була зручна навігація та інтерфейс сторінок;

• для квесту по типу «метод проектів» бажано, щоб діти самі розміщували свої продукти на платформі, для цього заздалегідь необхідно надати їм доступ.

 

2.Етап реалізації

• Ознайомлення учнів з сюжетом, основними питаннями, організаційними моментами, інструкціями (пам’ятками) до завдань.

• Проведення та аналіз вхідної анкети.

 

Рекомендації: результати вхідного анкетування розмістити на платформі у вигляді діаграм або листа побажань.

 

• Коригування сюжету і завдань квесту на основі вхідної анкети (у разі необхідності).

• Об’єднання учнів у групи (за необхідністю) і розподіл завдань між ними.

 

Рекомендації: об’єднуючи учнів в групи треба враховувати їх рівень навчальних досягнень (об’єднувати в групу різнорівневих учнів чи учнів одного рівня).

 

Рекомендації (від Дмитрюк Н.): технологія прихованого жеребкування для об’єднання учнів у групи: на початку заходу всіх учнів пригостити цукерками. В цукерниці кількість цукерок повинна дорівнювати кількості учасників заходу, фантики цукерок повинні бути різних кольорів. Ті, хто вибрали однакові цукерки - стають учасниками однієї команди.

 

• Ознайомлення учнів з платформою для реалізації квесту.

 

Рекомендації: якщо платформа невідома учням, то доцільно провести детальний інструктаж і пробний практикум.

 

• Ознайомлення учнів зкритеріями оцінювання тавимогами щодо оформленнятворчих завдань.

 

Рекомендації: критерії оцінювання розмістити на платформі, щоб вони були доступні кожному учаснику.

 

• Проведення консультаційз учнями на етапі реалізації квесту.

 

Рекомендації: проводьте консультації у відкритому форматі, бо індивідуальні відповіді на питання сприймаються іншими учнями як підсказка.

 

• Супровід проходження учнями квесту.

 

Рекомендації: постійно на платформі виставляйте нагадування про правильність оформлення листа-відповіді та завершення термінів виконання завдання, розміщуйте додаткові рекомендації щодо виконання творчих завдань.

 

• Перевірка та оцінка проміжних етапів.

 

Рекомендації: своєчасно на платформі висвітлювати результати виконання кожного завдання та посилання на правильні відповіді після оцінювання всіх учасників з коментарями учителя.

 

3.Заключний етап

• Оцінка діяльності учнів за розробленими критеріями.

 

Рекомендації: оцінити створений учнями продукт (квест по типу «метод проектів»), визначення переможців (квест по типу змагання).

 

• Представлення результату діяльності учнів.

 

Рекомендації: обов’язково описується форма представлення кінцевого продукту, місце його розміщення чи проводиться захист перед аудиторією.

 

• Проведення та аналіз вихідної анкети.

 

Рекомендації: проведення анкетування відразу після закінчення квесту, розміщення на платформі узагальнених результатів вихідного анкетування у вигляді діаграм, схем, хмари тегів.

 

• Формулювання висновків.

 

Рекомендації: покажіть дітям, чого вони навчилисяв процесі проходження квесту, з якими сервісами вони навчилися працювати, які факти дізналися. Учніі не здогадуються часом, що граючи, вони можуть багато чого навчитися.

 

• Нагородження переможців.

 

Рекомендації: нагороджуйте дітей не тільки оцінками за квест, зробіть грамоти/дипломи, купіть солодкі призи; організуйте конференцію, круглий стіл, оголосіть результатина засіданні наукового товариства учнів, напишіть про захід та його результати на сторінках шкільної газети, сайті та ін.

 

 

Д. Грабчак надає методичні поради вчителям щодо особливостей проектування навчального процесу з вивчення елективних курсів з фізики шляхом застосування освітнього квесту, але ці поради можна використовувати при вивченні будь-якого предмету:

• аналіз змісту навчального предмета в межах обраного профілю;

• встановлення можливих відмінностей змісту елективного курсу від базового або профільного;

• з'ясування можливостей глобальної мережі Інтернет в інформаційному забезпеченні питань, пов’язаних з вивченням тем курсу (наявність веб-сайтів та медіа сховищ з обраної теми);

• поділ на блоки, розділи, теми змісту програми, розробка погодинного планування та проекту веб-квесту;

• визначення мети, цілій та функцій запропонованого елективного курсу;

• підбір проблемних завдань для учнів та визначення можливих етапів його розв’язання;

• визначення, через які форми роботи можна найповніше реалізувати завдання профільної підготовки: індивідуальної, парної чи роботи у міні-групі;

• ознайомлення учнів зі списком електронних адрес веб-сторінок, що можуть стати корисними для учнів;

• визначення критеріїв оцінювання знань і вмінь з програми курсу.

 

Н. Кононець розкриває такі етапи створення та реалізації квестів:

• Визначення теми: викладач задає тему й створює проблемну ситуацію. Це найбільш відповідальний момент, тому що необхідно досить чітко й доступно визначити ролі учасників. Наприклад, викладач апріорі задає ролі або сценарій веб-квеста, пропонує попередній план роботи й здійснює огляд усього веб-квеста.

• Вербалізація завдання: викладач вербалізує конкретне завдання в рамках обраної теми, яке є зрозумілим, цікавим і здійсненним. При цьому він чітко визначає підсумковий результат самостійної роботи, задає серію питань, на які потрібно знайти відповіді, окреслює проблему, яку потрібно вирішити, визначає позицію, яка повинна бути захищена, і вказує на іншу діяльність, спрямовану на переробку й представлення результатів, виходячи із зібраної інформації.

• Підбір інтернет-ресурсів: викладач заздалегідь підбирає та пропонує список посилань на інтернет-ресурси (назви веб-сайтів із вказаними адресами та короткою анотацією). Така підбірка створюється для того, щоб учасники квесту вчились використовувати отриману інформацію з практичною метою.

• Пошук інформації: учасники квесту починають сам процес пошуку необхідної інформації в Інтернеті, користуючись при цьому описом процедури роботи (методичні рекомендації, розроблені викладачем), яку необхідно виконати кожному учасникові самостійно (або в групі).

• Презентація: після цього учасники квесту повинні підготувати презентацію (або інший створений продукт), де доцільно повідомити тему, мету, засоби створення, використані Інтернет-ресурси, перспективні напрями роботи над темою.

• Оцінка виконаної роботи: критерії оцінки можуть бути різними (наприклад, за часом підготовки чи перегляду презентації, оригінальністю, інноваційністю і т.п.). По-суті, в оцінці підсумується досвід, отриманий учасниками у процесі роботи.

 

Кононець Н. надає такі методичні рекомендації щодо створення етапів веб-квесту:

• вступ, у якому окреслюється тема і обов’язково вказуються терміни проведення роботи; індивідуальні завдання різного ступеня складності для учасників з різним рівнем знань; 

• інструкційна картка інтернет-ресурсів (посилання на ресурси мережі, у яких міститься необхідний для веб-квесту матеріал: електронні адреси, тематичні форуми, блоги, електронні посібники); 

• рекомендації щодо створення веб-квесту у програмному додатку (поетапний опис процесу виконання завдання з поясненням принципів роботи в обраній програмі); 

• висновки, які мають містити приклад оформлення результатів виконання завдання та їх презентації, шляхи подальшої самостійної роботи із зазначеної теми і галузі практичного застосування отриманих результатів.